ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ СЕДИМЕНТАЦІЇ ЕРИТРОЦИТІВ ДЛЯ ДІАГНОСТИКИ НЕПЕРЕНОСИМОСТІ ПРОТИТУБЕРКУЛЬОЗНИХ ПРЕПАРАТІВ У ХВОРИХ НА ТУБЕРКУЛЬОЗ ЛЕГЕНЬ

Резюме. Метою роботи було вивчення ефективності діагностики гіперчутливості до протитуберкульозних лікарських засобів шляхом використання методу седиментації еритроцитів у хворих на туберкульоз легень. Матеріали і методи. Проведено клініко-лабораторне обстеження 39 хворих на вперше встановлений туберкульоз (ТБ) легень, середній вік (28,5 ± 1,9) років. В залежності від наявності клінічних проявів гіперчутливості до протитуберкульозних лікарських засобів (ПТП) хворі на ТБ були поділені на 2 групи. В першу групу увійшли 15 пацієнтів віком (27,9 ± 2,5) років, із наявністю клінічних проявів гіперчутливості до ПТП в другу групу увійшли 24 пацієнти віком (29,1 ± 1,4) років, без клінічних ознак гіперчутливості. Контрольну групу склали 18 волонтерів без ознак соматичної, інфекційної та алергологічної патології (донорів крові) віком (32,5 ± 2,2) років. Для специфічної лабораторної діагностики підвищеної чутливості хворих до ПТП використовували оцінку реакції седиментації еритроцитів (РСЕ) з використанням венозної крові хворого, змішаної з 3,8 % розчином цитрату натрію, з додаванням ПТП першого ряду – ріфампіцином, ізоніазидом та етамбутолом в кінцевій концентрації 1,0 мг/мл. Результати. Отримані результати проведених досліджень свідчили про прискорення РСЕ без препаратів в перші 1–3 години in vitro реакції (оптимально – через 1 годину) у хворих на ТБ з клінічними проявами гіперчутливості до ПТП, що свідчить про зв`язок РСЕ зі станом гіперчутливості до ПТП. У хворих на туберкульоз з клінічними проявами гіперчутливості в тесті РСЕ з ПТП були найбільш вираженими пізні реакції in vitro (через 3 та 24 години). Тест РСЕ з ПТП серед найбільш вірогідних чинників медикаментозної гіперчутливості у хворих на туберкульоз під час лікування за розробленими параметрами дозволяє визначати підвищену чутливість до ізоніазиду та етамбутолу, оскільки виразність, частота та ступінь реакції на ці препарати в групі хворих з клінічними ознаками гіперчутливості є вірогідно вищими. Отримані дані підтверджують ефективність використання реакції седиментації еритроцитів для діагностування реакцій медикаментозної гіперчутливості у хворих на ТБ, а розробка та впровадження програмного забезпечення для оптимізації роботи з аналізом результатів, отриманих в ході діагностики, дозволили підвищити ефективність роботи лікаря.